Бурные волны стремятся на берег скалистый
Бьются о камни и пеной вздымаются гордо,
Ветер, взвиваясь над пенными волнами моря
Бьется о скалы, себя не жалея,
и плачет.
Море как будто бы дышит, вздымаясь волнами,
О, велика ты, безудержной страсти стихия!
Может ли кто-нибудь спорить с тобою надменно,
Если себе подчиняешь ты все безудержно?
Только стихиям не все подчиняются в срахе -
Среди бушующих волн, что вздымаются смело,
Парус летит, надуваемый бешенным ветром,
Грудью ладья рассекает бестрепетно волны.
А у руля – человек, не страшащийся бури,
Волны своею ничтожною силою борет,
Зная, что буря приходит лишь только на время,
Зная, что с бурею надо бороться, чтоб выжить.
Ветер нещадный несет утлый челн на прибрежье;
Там – только скалы и волны беснуюясь, взлетают…
Но и в бушуещей ярости вечного моря
Есть иногда среди бури спокойная гавань.
О, человек, привяжи себя крепко вервями,
И направляй свой корабль среди бури – к покою…
Нет без борьбы лучезарного, светлого счастья,
С бурей не встретясь, спокойная гавань –не радость…
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
